| RSS   Вітаємо, Гість  Ви ввійшли, як  "Невизначена істота"!




Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 - експериментальний майданчик Всеукраїнського рівня
Шкільна галактика...
Меню сайту
Про закріплення працівників СКМСД за навчальними закладами

Відповідно до листа Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області від 09.01.2015 №176З за Смілянською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 7 закріплена – Федорець Інна Миколаївна (093-788-68-30); Начальник сектору кримінальної міліції Карнаушенко Євгеній Олександрович (093-741-48-17).

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Для батьків

План роботи на зимові канікули

2018 – 2019 навчального року

http://smela-school7.ucoz.ru/2016/2018/Yovko/plan_roboti_na_zimovi_kanikuli_2018-2019_n.r.doc

 

Поради батькам, опікунам, бабусям, дідусям!

Часто за нескінченими потоками ми не звертаємо уваги на найдорожче,що в нас є - на наших дітей. А вони так потребують уваги!
Одного разу у дитини запитала чого тобі найбільше хочеться? Я хочу захворіти.Чому?
Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре!
 
Порада 1. 
Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню дитиною. І тоді колись почуєте: "Дякую тобі,мамо,за твою науку. Колисала ти мене, колиш  й онуку".
 
Порада 2. 
Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами:"повинен", "треба". Не забувайте казати "дякую","вибач", адже вони вчаться того, чого їх навчать. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.
 
Порада 3.
Будьте в міру вимогливими:
виправляйте;
реагуйте на недоліки;
хваліть за мінімум-карайте за максимум.
Примітка: інколи вмійте і "не побачити"
 
Порада 4.
Спільні сімейні обіди - один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки :
- Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!
- Не плямкай!
- Як ти їси,дивитись гидко!
- А хто за тебе "дякую" скаже!
Як говорив стародавній мислитель Сенека, "нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом".
То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо "блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей,зразком виправлення і правилом благих дій".
 
Порада 5.
Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні , одностайності у вимогах до дітей. Слушними,на наш погляд, є  зразки народної мудрості:
Коли батько каже "так", а мати -  "сяк", росте дитина як будяк.
Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
Порада 6.
Піклуйтесь про щасоиву долю свого дитяти.
Відразу в кожного на думці- придбати і передати у спадок солідне майно. "Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, - вчить Святий отець Іван Злотоустий, - воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями".
Знайте, батьки,- найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу,в якій закладена саме ця ідея.
"Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві - то два дні, три рибини-  три дні... Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом всього життя. Отже ,- продовжує Святий отець, - учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не викону.те свого обов'язка ".А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що "коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя", слугують цілком логічним підтвердженням всього зазаначеного вище.
 
Порада 7.
Матері, привчають своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте , що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою :" Який кущ, така й калини, яка мати, така й дитина".
 
Порада 8.
Обовязок батька - виховати в сина мужність, бо вона  головним показником зрілості юнака. У своєму  "Повчанні..." Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав, на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав :" Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте..."

 Що потрібно і що не потрібно робити батькам під час шкільних канікул
Навчальне навантаження на сучасних школярів досить велике. Їх навчальний день не рідко перевищує за своєю тривалістю робочий день дорослих. Від того, як дитина відпочине в канікули, багато в чому залежить її працездатність і успішність в навчанні.

Порада 1.
Заздалегідь продумайте, як будуть організовані канікули вашої дитини.

Порада 2.
Прогулянки, ігри та спортивні заняття на свіжому повітрі – ось кращий відпочинок після шкільних занять. Ми часто недооцінюємо значення прогулянки для нормального росту та розвитку дітей. Тому в канікули у вашої дитини не повинно бути «рухового голодування».

Порада 3.
У канікули необхідно подбати і про безпеку дитини. У зимову пору року чимало хвилювань додає ожеледиця, а також настільки улюблені нашими дітьми катання на санках, лижах, ковзанах. Переконайтеся, що все спортивне спорядження справно і в повному порядку. Не зайвою, напевно, буде і відповідна екіпіровка для цих зимових розваг.

Порада 4.
Час, коли дитина лягати спати, снідає, обідає і вечеряє, в канікули має залишатися тим же, що і в звичайні дні. Це, звичайно, не означає, що неприпустимі деякі відходження від режиму, але вони повинні бути в межах розумного.

Порада 5.
Канікули – це час, коли батьки намагаються побалувати своїх дітей чимось смачним. Надмірне захоплення солодощами не тільки згубно відбивається на стані зубів, але і є фактором ризику в розвитку діабету. Радимо приділити увагу раціональному харчуванню дитини. Щоб канікули дійсно стали часом відновлення і накопичення сил, необхідно, щоб у щоденному раціоні дитини було достатньо молочних і м’ясних продуктів, овочів і фруктів.

Порада 6.
Канікули – це ще й можливість уважніше поставитися до здоров’я вашого спадкоємця. У ті дні, коли дитина навчається, важко викроїти час для візиту до лікаря. На жаль, не рідкість, коли батьки впевнені, що їх дитина здорова, а насправді, це далеко не так. Не буде зайвим нагадити і про те, що початок шкільного життя досить часто супроводжується загостренням у дитини хронічних захворювань. Тому скористайтеся канікулами, щоб проконсультувати дитину у педіатра, отоларинголога, окуліста, стоматолога, ортопеда або іншого лікаря-спеціаліста.

Порада 7.
Канікули – найбільш зручний час для екскурсій, відвідування театральних вистав, музеїв. Однак в усьому потрібна міра: не слід щодня водити дитину на дитячі свята, вистави, карнавали. Не забувайте, що відвідування дитячих свят і видовищних заходів таїть в собі і ризик інфекційних захворювань, особливо в період епідемій.

Дотримання цих нескладних правил допоможе Вам та вашій дитині прекрасно провести канікули, укріпити здоров’я та повернутись до школи відпочившими та повними сил.
 
Автор: Галина Чеберніна | http://math-teacher.org.ua


ПОРАДИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1. Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це ваша увага.

2. Вислуховуйте її розповіді про школу, ставте уточнюючі питання. І пам’ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися подією, що хвилює весь день!

3. Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов’язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з вчителькою, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтеся з нею біля дверей школи.

4. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації. Дуже шкідливі негативні чи нешанобливі вислови про школу і вчителів «у сімейному колі», це значно ускладнить дитині адаптаційний період, підірве спокій дитини і впевненість в турботі і згоді між важливими для неї дорослими людьми.

5. Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині. Побачивши батьків спокійними і впевненими, дитина відчує, що боятися школи просто не потрібно.

6. Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і відчувати себе впевнено. Особливо ваша допомога знадобиться, якщо дитина не ходила до школи в дитячий сад. В цьому випадку вона не звикла до того, що увага дорослих розподіляється відразу між декількома дітьми. Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками, допоможіть стати вашій дитині цікавою іншим. Вчіть її новим іграм, щоб вона могла показати їх друзям. Запросіть однокласників вашої дитини до вас додому - просте чаювання, а маленький господар навчиться приймати гостей. Упевнений в собі, товариський малюк адаптується до будь-якої ситуації швидше і спокійніше.

7. Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя. Дитина звикає до школи не тільки психологічно, але і фізично. Багато дітей в першому класі вперше стикаються з необхідністю вставати в один і той же час зранку. Впродовж 3-6 годин шкільного дня дитина активно вчиться. У шість-сім років таке навантаження дорівнює напруженому робочому дню дорослої людини. З початком шкільного навчання різко збільшується навантаження на нервову систему, хребет, зір, слух дитини. Якщо до цього ви не дотримувалися режиму дня, то постарайтеся м’яко ввести його. Ваша дочка чи син потребує регулярного, тривалого сну. Допоможіть школяру навчитися засинати в один і той же час. Не примушуйте дитини відразу сідати за уроки. Дитині потрібний час, щоб відпочити. Це корисно і для самого процесу навчання.

8. Мудре відношення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини. Багато батьків так хочуть гордитися своїми дітьми і так турбуються про їх оцінки, що перетворюють дитину на додаток до шкільного щоденника. Шкільні успіхи, безумовно, важливі. Але це не все життя вашої дитини. Шкільна оцінка - показник знань дитини з даної теми даного предмету на даний момент. Ніякого відношення до особи дитини це не має. Хваліть дитину за її шкільні успіхи. І пам’ятайте, ніяка кількість «п’ятірок» не може бути важливішою за щастя вашої дитини.Давайте постараємося, щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, були для нього самого і членів його сім’ї радісними і впевненими!

Поради батькам щодо психологічної підготовки дитини до школи

1. Будь ласка, запам’ятайте, що основними психологічними причинами виникнення труднощів адаптаційного періоду є такі:

- недостатній досвід спілкування з дорослими і однолітками;

- недорозвиненість мовлення;

- надмірно емоційний характер спілкування з дитиною у сім’ї;

- несформованість звички виконувати вимоги дорослих та дотримуватися певних правил поведінки;

- побоювання, недовіра до школи внаслідок неправильної орієнтації з боку батьків.

2. Добре, якщо Ви зацікавите доньку чи сина школою, викличете бажання навчатися там. Для цього намагайтеся заздалегідь визначитися, яку саме школу відвідуватиме Ваша дитина. Під час прогулянок покажіть їй споруду школи. Розкажіть про життя учнів.

3. Дитині значно легше буде пристосуватися до умов школи, якщо в сім’ї вона оволодіє певними необхідними навичками самостійності:

- складати підручники, зошити та шкільне приладдя в портфель (бажано привчити дитину робити це заздалегідь, звечора);

- самостійно та охайно складати одяг для уроків фізичної культури;

- впорядковувати свій письмовий стіл та ігровий куточок;

- самостійно вести шкільний щоденник.

4. Важливо навчити дитину ввічливого спілкування з незнайомими людьми.

5. Значну увагу приділяйте розвитку мовлення дитини, зокрема діалогічного. Частіше розмовляйте з дітьми, обговорюйте побутові “проблеми”, привчайте висловлювати власну думку, міркування. Учіть правильно розгорнуто відповідати на поставлені запитання, а також правильно формулювати запитання до інших людей. Ширше використовуйте мовні ігри – їх Вас навчать самі діти, лише покажіть, що Ви хочете пограти з ними.

6. Будьте вимогливими до дитини.

7. Не виявляйте у присутності дитини своїх переживань щодо того, як їй буде у школі, сумнівів, чи доброю до неї буде перша вчителька, побоювань з приводу того, чи буде дитина успішною у навчанні. Навпаки, демонструйте радість з приводу майбутнього вступу дитини до школи, впевненість у тому, що на неї чекають доброзичливі вчителі, цікаві знання, приємні товариші.

Завжди пам’ятайте: самопочуття дитини та успішність її адаптації до школи значною мірою залежить від Вас, шановні батьки!

На рік – сій жито,

На десятиліття – сади дерево,

На віки – виховуй дітей.

(Народна мудрість)

Коли дитина ще маленька...

Звичайно, дуже добре, коли в дитини ще в дошкільному віці буде вироблена звичка керувати своєю поведінкою і тісно пов'язана з цією звичкою риса - організованість. Що робити для цього? Перш за все, дуже корисно для дитини виконувати яку-небудь справу разом із дорослими. Яку саме - в даному випадку не так вже й важливо. Необхідно лише, щоб робота ця виконувалася швидко, весело, без попереднього "розкачування" і довгих пауз. Можна разом займатися боротьбою з брудним посудом: ви миєте, дитина витирає, або читати книжку: сторінку ви, сторінку ваш син чи донька. Нехай спочатку посуд буде погано витертий, а книжку доведеться читати зовсім нецікаву для вас. Нічого страшного. Проте впродовж спільної діяльності ваша дитина набуватиме вміння цілком віддаватися справі.

Дуже важливо також виробити в сина чи доньки звичку переключатися з однієї справи на іншу. Якщо батьки кличуть їсти, то дитина повинна припинити гру, прибрати за собою і йти до столу. Не дозволяйте їй ігнорувати будь-які батьківські вказівки. Адже ми часто спостерігаємо таке: обід готовий, батьки просять дитину до столу, а вона відповідає: "Зараз", - і продовжує займатися попередньою справою. Так повторюється доти, поки хтось із дорослих не виходить із себе. А треба було просто після першого "недочутого" запрошення підійти до свого чада і, давши йому час завершити, привести із собою, не даючи волі емоціям, говорячи з ним твердо і спокійно.

Звичайно, дитина є дитина. І організованість не може бути її основною рисою. Не потрібно вимагати, щоб вона весь час була підтягнута, "ходила струнко". Нехай у неї обов'язково буде вільний час, коли ніхто з дорослих її не "регулює". Але дуже важливо привчати дитину розмежовувати години дозвілля і час, коли вона зайнята чимось серйозним, не змішувати справу з грою, не перетворювати одне в інше. Але скільки разів доводилося бачити картину, коли за обідом дитина не стільки їсть, скільки ліпить із каші на тарілці якісь фігурки. А батьки не звертають на це уваги. Повернувся з прогулянки, почав знімати кросівки і пішов стрибати на одній нозі кімнатою. Вирушив мити руки - і загрався зі струменем води. Батьки не повинні бути пасивними спостерігачами таких сцен. Адже теж саме буде відбуватися під час виконання домашніх завдань: то захочеться поставити олівець вертикально, то голуба з аркуша зробити, то кота погладити...

Одне зауваження: спершу подивіться на себе критичним поглядом: чи не "в вас" пішли син чи донька своєю неорганізованістю, невмінням спланувати дії, довести справу до кінця? Трапляється, що в своїх навчальних справах дитина відтворює стиль життя, який панує в сім'ї. В такому випадку негайно "перегляньте" цей стиль і, перш за все, самі спробуйте стати організованим, а вже потім вимагайте це від дитини і привчайте до цього!

Перші кроки в школі...

Ваша дитина недавно пішла до школи. Перші успіхи і перші труднощі. Гадаю, ви вже помітили, як багато залежить від правильної організації навчальної роботи.

Правильно роблять ті батьки, які дають зрозуміти малюку, що за своєю важливістю уроки знаходяться на одному рівні з найсерйознішими справами, якими зайняті дорослі. Маленький школяр це чудово відчуває. Раніше у нього не було справ, які б батьки не могли переривати за бажанням. Пішов гуляти в двір - можуть у будь-яку хвилину покликати; почав гру - можуть зупинити, гукаючи на обід. І раптом тепер з'являється таке заняття, яке ні тато, ні мама не переривають. Звичайно, що у цієї діяльності формується особливий статус в очах дитини. Адже якщо її не можна відривати від занять подібно до того, як не можна заважати мамі чи татові, коли вони працюють, якщо старші намагаються не турбувати, не шуміти і не дозволяють відволікати юного учня навіть гостям, - значить уроки є настільки ж важливими, як і робота, яку виконують дорослі.

Допоможіть своїй дитині виробити звичку систематично, успішно виконувати домашнє завдання. Якою б хорошою не була погода, яка б цікава передача не йшла по телебаченню, чий би день народження не святкували сьогодні, тобто, щоб не трапилося, - уроки завжди повинні бути зроблені й зроблені добре. Виправдання невивченим урокам немає і не може бути! Це необхідно дати зрозуміти маленькому школяреві з перших його кроків на шляху навчання.

За уроки без зволікань

Одне з найважливіших правил приготування уроків - починати роботу негайно. Чим довше людина не починає роботи, тим більше зусилля необхідно їй для того, щоб примусити себе взятися за неї, тим довшим буде період входження в неї.

Сказане цілком справедливе і стосовно школяра. Для нього початковий етап роботи теж найважчий і найнеприємніший. Тут дуже важливим моментом є чітке встановлення строків для приготування домашнього завдання. Заняття завжди повинні починатися в один і той самий час. Тільки якісь надзвичайні обставини можуть бути причиною зміщення часу. Зараз ви повинні допомогти дитині правильно розподілити день. У старших класах ваш учень це робитиме самостійно.

Постійність часу, що відводиться на заняття, значною мірою сприяє і тому, щоб період включення в роботу був максимально коротким і легким. Ті, хто не привчений до режиму, довго "розкачується", відтягуючи час початку занять.

Добре відомо, що учень, який звик займатися в один і той самий час, не лише відчуває його наближення, а в нього з'являється до цього моменту усвідомлена або не усвідомлена схильність до розумової праці. Чим старший школяр, тим міцніша в нього звичка займатися в один і той самий час, тим сильніше виражена ця схильність і тим більше вона усвідомлена. Такі учні приступають до роботи швидко, без вагань. Вступає в дію те, що на мові психології називається виробленою установкою.

При такому підході дитині практично не доводиться насильно примушувати себе сідати за уроки. Коли з'явилась установка, коли людина звикла починати роботу без зволікання, - період входження в неї буває коротким, майже непомітним. У таких випадках будь-яка робота залишає, як правило, хороші спогади. Людина легко працює, багато встигає зробити і в результаті - багато досягає в житті.

Від уроків не відволікайся

Дуже важливо привчити дитину займатися, не відволікаючись на сторонні справи, зібрано і в хорошому темпі. Цьому теж повинні навчити їх старші. Як правило, у маленького школяра існує дві причини для відволікання. Одна з них - гра. Сівши з твердим наміром готувати уроки, він може легко загратися, побачивши на столі солдатика, машинку, деталі "конструктора".

Інша причина - наче ділова. Школяр постійно відволікається, щоб загострити олівець, вставити стержень у ручку, знайти лінійку, щоденник. У будь-якому із цих випадків процес втягування в роботу переривається і його щоразу доводиться починати з найнеприємнішої початкової фази - фази примушування самого себе. Чим більше буде таких відволікань, тим більшої напруги вимагатиме від школяра приготування уроків та не приємніше буде сідати за підготовку до занять наступного разу.

Щоб уникнути цього, варто чітко дотримуватися такого правила: до початку виконання домашніх завдань зі столу повинно бути забрано все, що не має до них відношення, підготовлено потрібне для роботи.

Варто зауважити, що відволікати маленького учня можуть і самі батьки. Коли ви допомагаєте дитині готувати уроки, постарайтеся робити якнайменше зауважень. Звичайно можна, коли малюк переключив увагу на щось інше, повернути його до роботи жестом, кивком голови, неголосним нагадуванням: "Пиши, пиши", здивованим запитанням: "Чому ж ти не розв'язуєш?". Нотації, довгі роздуми, роздратовані вигуки недопустимі: вони лише додатково заважають дитині.

Іноді вважають, що невміння взятися за справу - деяка вікова особливість дитини і що, підростаючи, вона таким уміння оволодіває непомітно, сама по собі. Ця думка безпідставна. Привчати дитину правильно займатися потрібно з перших днів її навчання в школі.

Існує ще один важливий момент для вироблення звички обов'язковості й систематичності приготування уроків. Необхідно, щоб у школяра було постійне місце для занять, найкраще - окремий столик і поличка для книг.

Запам'ятайте, щоб постійне місце роботи допомагало виробити у школяра звичку до внутрішньої мобілізації з моменту початку занять, краще, аби дитина не робила тут більше нічого, що для неї є необов'язковим і не вимагає зосередженості.

Отже, якщо ви будете послідовно формувати у своєї дитини звичку до організованості, самостійності в роботі, то в майбутньому виконання домашнього завдання для вашого школяра буде швидким, успішним і не завдаватиме вам зайвих клопотів.


Поради батькам щодо безпеки Дорожнього Руху


Пам’ятки для батьків


Медіаосвіта для батьків


Пам'ятка батькам: "Он-лайн насильство"


«СТОП НАСИЛЬСТВУ!» Пам’ятка батькам


Безпека дітей в Інтернеті


Як забезпечити безпеку дитини в Інтернеті

 


Шкільна галактика-2...
Слідкуй за часом!
Корисні посилання

<Свята України
Наша адреса:
Запрошуємо на навчання!

Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Смілянської міської ради Черкаської області
Безкоштовний хостинг uCoz